- ґзити ся
- ґзит ся, Пр.[1.] Тікати від укусів гедзя. (про худобу).
-Кед мухы кусают, то худоба ґзит ся.
[2.] Дрочитися, дуріти.- Чом же Гриц не видів, же дівка ґзит ся з парібками?
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
-Кед мухы кусают, то худоба ґзит ся.
- Чом же Гриц не видів, же дівка ґзит ся з парібками?
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
їзити — їжу/, їзи/ш, недок., діал. Перегороджувати річку для ловлі риби … Український тлумачний словник
грѧзити — ГРѦ|ЗИТИ (2*), ЖОУ, ЗИТЬ гл. Погружаться, тонуть: аще видимъ и скота грѩзѩща. тъ не презримъ ѥгда ли видимъ друга всегда погружаѥма. тъ посмѣѥмъсѩ. СбХл XIV, 117 об.; ты же ѹбо жидовине. скажи намъ. како взѩша кости иосифлѩ. или коѥю мудростью… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обремізити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
монофізити — ів, мн. Прибічники монофізитства … Український тлумачний словник
обремізити — і/жу, і/зиш, док., перех. 1) Змусити кого небудь програти в карти, залишивши без якоїсь кількості взяток. 2) перен., заст. Перехитрити, обдурити … Український тлумачний словник
зитин — см. зетин … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
погроузити — ПОГРОУ|ЗИТИ (42), ЖОУ, ЗИТЬ гл. 1.Погрузить, опустить, ввергнуть во чтол.: и помолишашасѧ [так!] и ти ст҃му филипѹ. и не погрѹзи ихъ. нъ и погрѹжены˫а изведе. ПрЛ 1282, 146в; добрѣ ѥмѹ бы было жерновъ ѡслии възложити на выю ѥго и погрѹзити въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
облазити — 1 дієслово недоконаного виду позбуватися волосся, шерсті, пір я, верхнього шару фарби тощо розм. облазити 2 дієслово недоконаного виду обповзати облазити 3 дієслово доконаного виду побувати в багатьох місцях … Орфографічний словник української мови
лазить — лажу, лазать, укр. лазити, ст. слав. сълажѫ сълазити καταβαίνειν, болг. лазя лажу , сербохорв. ла̏зити, ла̏зи̑м, словен. laziti, lȃzim, чеш. laziti, слвц. lаzit᾽, польск. ɫazic, ɫażę, в. луж. ɫаzуc, н. луж. ɫаzуs. См. лаз, лазина, лезу… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
залазити — 1 дієслово недоконаного виду видиратися; заповзати; проникати; устромлятися залазити 2 дієслово доконаного виду почати лазити … Орфографічний словник української мови